Карта пивних стилів світу — 125 стилів українською

Усі стилі за регіонами

Карта потребує JavaScript. Нижче — повний перелік стилів.

Британські острови — 24

Англійський портер (English Porter) — Лондон. Темний англійський ель із карамеллю й підсушеним зерном, без різкої гіркоти.
Ірландський стаут (Irish Stout) — Дублін. Сухий чорний стаут із кавовою гіркотою і кремовою піною — легший, ніж виглядає.
Вівсяний стаут (Oatmeal Stout) — Лондон. Шовковистий стаут: вівсянка дає округлість, якої немає в сухому ірландському.
Звичайний бітер (Ordinary Bitter) — Бертон-на-Тренті. Пабське пиво Англії: 3,5 % і повний смак — щоб пити пінтами й розмовляти.
Бест бітер (Best Bitter) — Бертон-на-Тренті. Середній із трьох бітерів — той, який броварня вважає своїм найкращим.
Міцний бітер (Strong Bitter) — Бертон-на-Тренті. Найміцніший із родини: більше солоду, більше хмелю, той самий англійський характер.
Британський золотий ель (British Golden Ale) — Солсбері, Вілтшир. Відповідь британських пабів на лагер: світлий, свіжий, але зброджений елем.
Англійський IPA (English IPA) — Бертон-на-Тренті. Оригінальний IPA: землистий англійський хміль на солодовій основі, без цитрусу.
Темний майлд (Dark Mild) — Бірмінгем, Західний Мідленд. Темне пиво робітничих районів: 3 %, солодове, майже без гіркоти.
Британський браун-ель (British Brown Ale) — Ньюкасл, Англія. Горіхово-карамельний ель — між майлдом і портером за глибиною.
Шотландський лайт (60/-) (Scottish Light) — Единбург. Найлегший із шотландських елів: солодовий, майже без хмелю, 3 %.
Шотландський хеві (70/-) (Scottish Heavy) — Единбург. Середній шотландський ель: карамель і сухий солодовий фініш.
Шотландський експорт (80/-) (Scottish Export) — Единбург. Найповніший із трьох: більше солодової глибини, ті самі стримані хміль і ефіри.
Ірландський червоний ель (Irish Red Ale) — Кілкенні, Ірландія. Мідно-червоний ель із карамеллю й сухим підсмаженим фінішем.
Ірландський екстра-стаут (Irish Extra Stout) — Дублін. Міцніший брат ірландського стауту: та сама кава, більше тіла й гіркоти.
Молочний стаут (Sweet Stout) — Лондон. Стаут із молочним цукром: солодкий, кремовий, зі смаком кави з молоком.
Тропічний стаут (Tropical Stout) — Лондон → колонії. Солодкий міцний стаут тропіків: патока, темні фрукти, майже жодної паленої різкості.
Експортний екстра-стаут (Foreign Extra Stout) — Дублін → колонії. Стаут, зроблений витримати дорогу: міцніший, гіркіший, із винними тонами.
Британський міцний ель (British Strong Ale) — Лондон. Широка категорія міцних англійських елів: солод, сухофрукти, зігріваючий фініш.
Олд-ель (Old Ale) — Лондон. Ель, зроблений для витримки: сухофрукти, шкіра, іноді легка винна кислинка.
Ві-хеві (Wee Heavy) — Единбург. Шотландський 90-шилінговий: густа карамель, сухофрукти, майже жодного хмелю.
Англійський барлівайн (English Barley Wine) — Бертон-на-Тренті. Найміцніше англійське пиво: 12 %, сухофрукти, меляса, роки витримки.
Бертонський ель (Burton Ale) — Бертон-на-Тренті. Темний міцний ель Бертона — те, чим місто славилося ще до винаходу IPA.
Лондонський браун-ель (London Brown Ale) — Лондон. Темний солодкий ель на трьох відсотках — лондонська відповідь на дорогий алкоголь.

Захід Європи — 16

Вітбір (Witbier) — Гухарден, Фламандський Брабант. Мутне пшеничне з коріандром і апельсиновою шкіркою — освіжає, як ніщо інше.
Бельгійський дюбель (Belgian Dubbel) — Вестмалле, Фландрія. Темно-бурштиновий траппіст зі смаком ізюму, сливи й карамелізованого цукру.
Бельгійський трипель (Belgian Tripel) — Вестмалле, Фландрія. Золотий і оманливо легкий: 9 % алкоголю за пряним ароматом майже не чути.
Сезон (Saison) — Турп, Валлонія. Сухий пряний фермерський ель із перцевим фінішем і високою газацією.
Ламбік (Lambic) — Долина Сенни, Пайоттенланд. Пиво спонтанного бродіння: дріжджі не додають, їх приносить повітря долини Сенни.
Гьоз (Gueuze) — Долина Сенни, Пайоттенланд. Купаж молодого і витриманого ламбіка: шампанська газація на кислій основі.
Фруктовий ламбік (Fruit Lambic) — Долина Сенни, Пайоттенланд. Ламбік із цілими ягодами: вишневий крік і малиновий фрамбуаз, сухі, не солодкі.
Фламандський червоний (Flanders Red Ale) — Руселаре, Західна Фландрія. Кислий червоний ель із дубових бочок — його часто називають бургундським пивом.
Уд-бройн (Oud Bruin) — Ауденарде, Східна Фландрія. Східнофламандський «старий бурий»: солодовіший і мʼякший за червоного сусіда.
Бельгійський пейл-ель (Belgian Pale Ale) — Антверпен, Фландрія. Щоденне бельгійське пиво: карамельний солод і стримана дріжджова пряність.
Бʼєр-де-гард (Bière de Garde) — Лілль, Французька Фландрія. Французький фермерський ель «на зберігання»: солодовий, міцний, із землистим тоном.
Бельгійський блонд (Belgian Blond Ale) — Левен, Фландрія. Золотий бельгієць середньої міцності: мʼяка солодкість і легка пряність дріжджів.
Бельгійський золотий міцний (Belgian Golden Strong Ale) — Пюрс, Фландрія. Світлий, сухий і оманливо питкий при 8,5 % — недарма еталон стилю зветься «Диявол».
Бельгійський сингл (Belgian Single) — Вестмалле, Фландрія. Пиво, яке ченці варять для себе: світле, сухе, хмелеве — «патерсбір».
Бельгійський темний міцний (Belgian Dark Strong Ale) — Рошфор, Валлонія. Вершина траппістської традиції: інжир, родзинки, карамель і 10 % без пекучості.
Кейт (Kuit) — Гарлем, Голландія. Середньовічне голландське пиво на вівсі й пшениці — зерновий, злегка терпкий ель.

Центральна Європа — 30

Чеський преміальний світлий лагер (Czech Premium Pale Lager) — Пльзень, Богемія. Золотий лагер із щільною піною і довгою гіркотою жатецького хмелю.
Мюнхенське світле (Munich Helles) — Мюнхен, Баварія. Мʼяке солодове світле пиво — баварська відповідь на чеський пільзнер.
Німецький пільс (German Pils) — Радеберг, Саксонія. Сухіший і різкіший за чеський родич — гіркота лишається надовго.
Мерцен (Märzen) — Мюнхен, Баварія. Бурштиновий солодовий лагер — те пиво, з яким починався Октоберфест.
Віденський лагер (Vienna Lager) — Відень. Мідний лагер із підсмаженим солодовим тоном і сухим фінішем.
Мюнхенське темне (Munich Dunkel) — Мюнхен, Баварія. Темний лагер зі смаком свіжого хліба — без палених і кавових нот.
Шварцбір (Schwarzbier) — Бад-Кестріц, Тюрингія. Майже чорний лагер, але легкий і сухий — темний колір без ваги.
Допельбок (Doppelbock) — Мюнхен, Баварія. Міцний солодовий лагер, який ченці пили замість їжі під час посту.
Вайсбір (Weissbier) — Баварія. Пшеничне пиво з ароматом банана і гвоздики — від дріжджів, не від добавок.
Вайценбок (Weizenbock) — Кельгайм, Баварія. Міцне пшеничне: слива, банан і темний хліб замість легкості вайсбіру.
Кельш (Kölsch) — Кельн. Кельнський гібрид: верхні дріжджі, холодне доброджування, чистий сухий смак.
Альтбір (Altbier) — Дюссельдорф. Мідний дюссельдорфський гібрид: солодове тіло і рішуча хмелева гіркота.
Чеський світлий лагер (Czech Pale Lager) — Прага. Чеське «десятка» — легше за пільзнер, але з тією ж хмелевою основою.
Чеський бурштиновий лагер (Czech Amber Lager) — Прага. Карамельний полутемний лагер — чеський «напівтемний» між світлим і темним.
Чеський темний лагер (Czech Dark Lager) — Прага. Темний лагер із какао й карамеллю, але сухіший за німецький дункель.
Фестбір (Festbier) — Мюнхен, Баварія. Те, що справді ллють на Октоберфесті: світліше й питкіше за мерцен.
Світлий бок (Helles Bock) — Мюнхен, Баварія. Весняний бок: міцний, але світлий і з відчутнішим хмелем, ніж темні боки.
Німецьке легке (German Leichtbier) — Мюнхен, Баварія. Німецька відповідь на «легке пиво»: удвічі менше алкоголю, повний смак хмелю.
Дортмундський експорт (German Helles Exportbier) — Дортмунд, Вестфалія. Між мюнхенським світлим і пільсом: трохи міцніше за обидва, рівно посередині за хмелем.
Раухбір (Rauchbier) — Бамберг, Франконія. Копчений лагер зі смаком буковго диму — пиво, схоже на шинку.
Темний бок (Dunkles Bock) — Айнбек, Нижня Саксонія. Той самий бок, з якого почались усі боки: хлібна солодовість без пекучого алкоголю.
Айсбок (Eisbock) — Кульмбах, Франконія. Допельбок, з якого виморозили воду: до 14 % і концентрований сухофруктовий смак.
Темний вайсбір (Dunkles Weissbier) — Баварія. Пшеничне з мюнхенським солодом: банан і гвоздика плюс хлібна корка.
Берлінер вайсе (Berliner Weisse) — Берлін. Кисле пшеничне 3 % — Наполеонові солдати звали його «північним шампанським».
Гозе (Gose) — Гослар, Нижня Саксонія. Кисле пшеничне з сіллю й коріандром — єдиний солоний стиль у світовій класифікації.
Ліхтенхайнер (Lichtenhainer) — Ліхтенхайн під Єною, Тюрингія. Копчене пшеничне пиво з молочною кислинкою — тюринзький родич гозе.
Роггенбір (Roggenbier) — Регенсбург, Баварія. Житнє пиво з пряним хлібним тоном — вайсбір, у якому пшеницю замінили житом.
Австрійський мерцен (Austrian-Style Märzen) — Ґьосс, Штирія. Щоденне пиво Австрії: світліше й легше за баварський мерцен, майже без гіркоти.
Келлербір (German-Style Kellerbier) — Бамберг, Франконія. Нефільтрований лагер прямо з бочки: мутний, м'яко газований, живий.
Франконський ландбір (Franconian-Style Landbier) — Верхня Франконія. Сільський лагер Франконії — бурштиновий, солодовий, з відчутною хмелевою сухістю.

Схід Європи — 3

Балтійський портер (Baltic Porter) — Гданськ, Поморʼя. Міцний темний лагер: смак імперського стауту з чистотою лагерного бродіння.
Ґродзиське (Piwo Grodziskie) — Ґродзиськ-Велькопольський. Димний пшеничний ель на дубовому солоді — легкий, іскристий, з ароматом вогнища.
Український золотий ель (Ukrainian Golden Ale) — Донецьк. Міцний золотий ель із повним тілом, солодкуватим фінішем і стриманою гіркотою.

Північна Європа — 2

Сахті (Sahti) — Ляммі, Гяме. Фінське хуторське пиво на ялівці: густе, банановe, майже без гіркоти.
Ґотландське дріке (Gotlandsdricke) — Ґотланд, Швеція. Ґотландський родич сахті: ялівець, копчений солод і дим із домашньої печі.

Південь Європи — 2

Італійський виноградний ель (Italian Grape Ale) — Пʼємонт. Пиво з виноградом у засипі — італійська відповідь на питання, чи можна поєднати пиво з вином.
Італійський пільзнер (Italian-Style Pilsener) — Лураго-Марінone, Ломбардія. Німецький пільс, доведений до краю сухим охмелінням благородним хмелем.

Північна Америка — 25

Американський пейл-ель (American Pale Ale) — Чико, Каліфорнія. Цитрус і соснова живиця на чистій солодовій базі — стиль, з якого почався крафт.
Американський IPA (American IPA) — Сан-Дієго, Каліфорнія. Хмелевий центр американського крафту: гіркота, цитрус, сухий фініш.
Мутний IPA (Hazy IPA) — Берлінгтон, Вермонт. Соковитий і мутний, як фруктовий сік: тропічний аромат майже без гіркоти.
Подвійний IPA (Double IPA) — Санта-Роза, Каліфорнія. IPA без гальм: більше хмелю, більше алкоголю, але фініш усе одно сухий.
Імперський стаут (Imperial Stout) — Лондон → США. Найщільніший зі стаутів: чорна кава, темний шоколад, сухофрукти, 8–12 %.
Американський лайт-лагер (American Light Lager) — Мілуокі, Вісконсин. Найбільш продаване пиво планети: майже без смаку — і це технічно найважче.
Американський лагер (American Lager) — Мілуокі, Вісконсин. Класичний американський лагер із кукурудзою чи рисом: легкий, чистий, освіжний.
Крім-ель (Cream Ale) — Рочестер, Нью-Йорк. Відповідь американських ельоварень на лагер: ельові дріжджі, лагерна чистота.
Американське пшеничне (American Wheat Beer) — Портленд, Орегон. Пшеничне без банана й гвоздики: чисті дріжджі, цитрусовий американський хміль.
Блонд-ель (Blonde Ale) — Денвер, Колорадо. Крафтовий міст від лагера: світлий, простий, без різкого хмелю.
Американський амбер-ель (American Amber Ale) — Портленд, Орегон. Карамельна версія пейл-ельа: солодове тіло тримає американський хміль у рівновазі.
Каліфорнійський коммон (California Common) — Сан-Франциско, Каліфорнія. Лагерні дріжджі при кімнатній температурі — стиль, народжений браком льоду.
Американський браун-ель (American Brown Ale) — Бруклін, Нью-Йорк. Британський браун із американським хмелем: шоколад, горіх і цитрусовий фініш.
Американський портер (American Porter) — Сан-Франциско, Каліфорнія. Темніший і гіркіший за англійського предка: шоколад, кава, американський хміль.
Американський стаут (American Stout) — Чико, Каліфорнія. Кавова гіркота смаженого ячменю плюс цитрусовий американський хміль.
Спеціальний IPA (Specialty IPA) — Сан-Дієго, Каліфорнія. Парасолька для варіантів IPA: бельгійський, чорний, червоний, житній, білий, брют.
IPA Західного узбережжя (West Coast IPA) — Сан-Дієго, Каліфорнія. Прозорий, сухий, різко гіркий — та сама версія IPA, що задала стандарт.
IPA Нової Англії (New England IPA) — Берлінгтон, Вермонт. Те саме, що Hazy IPA: назва за місцем народження стилю, а не окрема категорія.
Американський міцний ель (American Strong Ale) — Сан-Дієго, Каліфорнія. Міцний, темно-бурштиновий і агресивно хмелевий — між амбером і барлівайном.
Американський барлівайн (American Barleywine) — Сан-Франциско, Каліфорнія. Англійський барлівайн, перевантажений американським хмелем: 12 % і 100 IBU.
Вітвайн (Wheatwine) — Чико, Каліфорнія. Барлівайн на пшениці: та сама міцність, але мʼякша текстура й хлібний тон.
Бретт-пиво (Brett Beer) — Санта-Роза, Каліфорнія. Пиво, зброджене дріжджами Brettanomyces: «сільські» тони шкіри, сіна й тропіків.
Кентуккі-комон (Kentucky Common) — Луїсвілл, Кентуккі. Темне кукурудзяне пиво Луїсвілла — дешеве, швидке, з легкою кислинкою.
Американський лагер до Прогібіції (Pre-Prohibition Lager) — Мілвокі, Вісконсин. Яким був американський лагер до Прогібіції: та сама кукурудза, але втричі більше хмелю.
Американський портер до Прогібіції (Pre-Prohibition Porter) — Поттсвілл, Пенсильванія. Американський портер XIX століття: темний, помірний, часто з домішкою кукурудзи.

Південна Америка — 3

Дорада Пампеана (Dorada Pampeana) — Буенос-Айрес. Золотий аргентинський ель — легкий, чистий, зроблений як міст від лагера до крафту.
Аргентинська IPA (IPA Argenta) — Мар-дель-Плата. IPA на аргентинському хмелі — квітковий і цитрусовий, помітно мʼякший за американську.
Катарина сауер (Catharina Sour) — Санта-Катарина. Бразильський кислий ель зі свіжим тропічним фруктом — легкий, освіжний, майже без гіркоти.

Тихоокеанський регіон — 2

Австралійський іскристий ель (Australian Sparkling Ale) — Аделаїда, Австралія. Мутний ель із високою газацією — те, що варять в Австралії з ХІХ століття без змін.
Новозеландський пільзнер (New Zealand Pilsner) — Нельсон. Пільзнер на новозеландському хмелі: замість трав — маракуйя, аґрус і біле вино.

Міжнародний — 18

Міжнародний світлий лагер (International Pale Lager). Той самий світлий лагер, який варять у кожній країні світу під місцевим брендом.
Міжнародний бурштиновий лагер (International Amber Lager). Бурштиновий масовий лагер: легка карамель, мʼяка гіркота, нічого зайвого.
Міжнародний темний лагер (International Dark Lager). Темний лагер масового виробництва: колір є, характеру трохи.
Пиво змішаного бродіння (Mixed-Fermentation Sour Beer). Кисле пиво, зброджене культурою дріжджів і бактерій разом — без привʼязки до традиції.
Дике спеціальне пиво (Wild Specialty Beer). Пиво дикого бродіння з додатковим інгредієнтом: фруктом, спецією чи деревиною.
Чисте кисле пиво (Straight Sour Beer). Швидке кисле пиво: сусло сквашують бактеріями за добу, далі звичайне бродіння.
Фруктове пиво (Fruit Beer). Будь-який базовий стиль плюс фрукт: смак фрукта має бути помітним, але не єдиним.
Фруктово-пряне пиво (Fruit and Spice Beer). Фрукт разом зі спеціями: класика — гарбуз із корицею, апельсин із коріандром.
Спеціальне фруктове пиво (Specialty Fruit Beer). Фруктове пиво з додатковим викрутасом: витримка в бочці, дикі дріжджі, мед.
Виноградний ель (Grape Ale). Пиво з виноградом або виноградним суслом — італійська традиція на межі з вином.
Пряне, травʼяне чи овочеве пиво (Spice, Herb, or Vegetable Beer). Базовий стиль плюс спеція, трава чи овоч — від чилі до гарбуза й ялівцю.
Осіннє сезонне пиво (Autumn Seasonal Beer). Пиво зі смаками осені: гарбуз, кориця, мускат, пряний пиріг.
Зимове сезонне пиво (Winter Seasonal Beer). Темне, міцне й пряне зимове пиво: імбир, кориця, апельсинова цедра, мед.
Пиво на альтернативному зерні (Alternative Grain Beer). Класичний стиль, зварений на нетиповому зерні: жито, овес, гречка, кіноа, сорго.
Пиво на альтернативному цукрі (Alternative Sugar Beer). Пиво з медом, кленовим сиропом, агавою чи мелясою замість частини солоду.
Копчене пиво класичного стилю (Classic Style Smoked Beer). Будь-який класичний стиль, зварений на копченому солоді — копчений портер, копчений бок.
Пиво, витримане в деревині (Wood-Aged Beer). Пиво з дубової бочки: ваніль, кокос, танін — а з бочок з-під бурбону ще й віскі.
Експериментальне пиво (Experimental Beer). Усе, що не влізло в жодну категорію: нові інгредієнти, техніки, гібриди стилів.